Інформація від ДПС

В який термін має бути повернута платнику сума ПДФО внаслідок застосування права на податкову знижку?

Відповідно до п. 179.8 ст.179 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями сума, що має бути повернута платнику податку на доходи фізичних осіб, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації про майновий стан і доходи.

Внесено правки до порядків застосування РРО та ПРРО

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2022 №243 внесено зміни до порядків застосування РРО та ПРРО.

Зокрема, до обовʼязків суб’єктів господарювання додано зазначення цифрового значення штрихового коду акцизної марки (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкоголем

Нагадаємо, що ще з 1 січня 2022 року СГ мають дотримуватися вимог пункту 11 статті 3 розділу ІІ Закону №265  в частині відображення (при роздрібній торгівлі алкогольними напоями) в розрахункових документам (чеках РРО/програмних РРО) такого реквізиту як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер). Про це ми писали тут.

А взагалі  ще з 01.10.2021 року у фіскальному касовому чеку, які формуються всіма без виключення РРО/програмними РРО, мало б зазначатися цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. Про це ми писали ось тут.

Проте в Порядки реєстрації РРО та ПРРО змін до 5 вересня 2022 року не вносилося. І ось наразі Мінфін своїм наказом №243 від 17.08.2022 р. привів їх у відповідність згаданим вимогам. Проте наказ набере чинності тільки з дня свого офіційного опублікування. Станом на 5 вересня цього поки не сталося. Далі про зміни.

Так, в п. 4 розд. ІІІ Порядку №547 та абз. 11 п. 1 розд. IV Порядку №317 зʼявився оновлений обовʼязок для СГ при застосуванні РРО та ПРРО відповідно.

Так, за новою редакцією норми, торговці мають проводити розрахункові операції через РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Зміни в оподаткуванні ПДФО

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що 02 вересня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 серпня 2022 року № 2516-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпеченні національної безпеки України» (далі – Закон № 2516), яким внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині:

оподаткування податком на доходи фізичних осіб, які передбачають, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума (вартість) благодійної допомоги виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами на користь учасників бойових дій та фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання, а також працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони;

одноразового (спеціального) добровільного декларування, відповідно до яких продовжено строк проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб до 01 березня 2023 року.

При цьому, у разі вибору декларантом, який подав одноразову (спеціальну) добровільну декларацію після 31 серпня 2022 року, у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом у такому порядку:

першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 1 травня 2024 року; третього платежу – до 1 травня 2025 року.

Відмова від статусу резидента Дія.Сіті

Відповідно до п. 141.10 Податковго кодексу України (далі –  ПКУ) для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.

Звертаємо увагу, що форма заяви, порядок її подання та розгляду контролюючим органом встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подається засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом України 15.07.2021 р. №1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні») з дотриманням вимог законів України від 22.05.2003 р. №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №851) та від 05.10.2017 р. №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2155) (пп. 141.10.1 ПКУ).

Згідно з пп. 141.10.2 ПКУ юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до пп. 141.10.1 ПКУ, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.

Так, резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.

Юридична особа, яка внесена до реєстру Дія Сіті, але не подала заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, вважається резидентом Дія Сіті – платником податку на загальних підставах (пп. 141.10.3 ПКУ).

Підпунктом 141.10.4 ПКУ визначено, що для відмови від оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах резидент Дія Сіті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку заяву в електронній формі з дотриманням вимог Закону №851 та Закону №2155.

Громадяни Черкащини задекларували 3,8 млрд грн доходів, отриманих протягом минулого року

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє , що станом на 01.09.2022 громадяни подали 20142 декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік.

Загальна сума задекларованого доходу становить 3,8 млрд грн, що на 1,4 млрд грн, або на 70 відс. більше ніж за аналогічний період минулого року.

Громадяни визначили до сплати в бюджет податок на доходи фізичних осіб у сумі 87,4 млн грн, що на 11 млн грн, або на 14 відс. більше ніж за аналогічний період минулого року. Військового збору визначено у сумі 22,7 млн грн, що на 14 млн грн, або у два з половиною рази більше ніж на відповідну дату попереднього року.

Задекларували доходи за 2021 рік в сумі понад мільйон гривень 192 громадянина Черкаської області. Загальна сума доходів «мільйонерів» майже 2,4 млрд гривень.

Правом на податкову знижку скористалися 2882 особи, задекларовано до повернення з бюджету – 10,3 млн гривень.

Нагадуємо, що для фізичних осіб, які бажають скористатися правом на податкову знижку за результатами 2021 року, кампанія декларування не завершена.

Для спрощення процедури пропонуємо скористатися електронним сервісом «Декларація про майновий стан і доходи» в приватній частині «Електронного кабінету платника», який надає можливість подати разом з декларацією документи, що підтверджують право на податкову знижку.

Умови, за яких резидент Дія.Сіті втрачає свій статус та має перейти на сплату податку на прибуток

Коли та за яких умов платник податку, який був резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, зобов’язаний перейти до сплати податку на прибуток на загальних підставах?

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що платник податку, який був резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, зобов’язаний перейти до сплати податку на прибуток підприємств на загальних підставах починаючи з:

першого числа року, наступного за податковим (звітним) роком, в якому у резидента Дія Сіті сума кваліфікованого доходу, отриманого за перших три календарних місяці, наступні за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить менше 90 відсотків суми її загального доходу за такий період, а сума кваліфікованого доходу, отриманого за такий календарний рік перебування у статусі резидента Дія Сіті, становить менше як 90 відсотків суми загального доходу юридичної особи за той самий період (за наявності загального доходу) незалежно від дати внесення до реєстру Дія Сіті запису про втрату платником податку статусу резидента Дія Сіті;

першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому до реєстру Дія Сіті внесено запис про втрату платником податку статусу резидента Дія Сіті з інших підстав, передбачених Законом №1667. При цьому такий платник податку подає річну декларацію з податку на прибуток резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах за податковий (звітний) період, що закінчується останнім днем кварталу, в якому до реєстру Дія Сіті внесено запис про втрату ним статусу резидента Дія Сіті.

Про сплату екологічного податку за викиди у атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Це визначено п. п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нагадаємо, що стаціонарне джерело забруднення – це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов’язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини (п. 249.2 ст. 249 ПКУ).

Суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою, наведеною у п. 249.3 ст. 249 ПКУ.

Підстави для відмови контролюючим органом в реєстрації платником ПДВ

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що згідно із п. 183.8 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст. 184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені п.п. 183.1, 183.3 – 183.7 ст. 183 ПКУ.

Право ВПО на податкову знижку за оренду житла

Фізична особа – платник податку, яка має статус внутрішньо переміщеної особи має право на податкову знижку на суми коштів, фактично сплачених нею протягом звітного року, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку). Для цього необхідно подати до податкових органів:

декларацію про майновий стан і доходи;

копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

копію договору оренди житла;

платіжні та розрахункові документи, що підтверджують факт сплати;

заяву, в якій зазначені відомості щодо відсутності умов, які не дають право на отримання податкової знижки згідно з нормами законодавства.

Звертаємо увагу, копії зазначених документів надаються разом з податковою декларацією, у тому числі при поданні декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку.

Умови для отримання податкової знижки, відповідно до яких такі особи та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:

не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати у розрахунку на календарний рік 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року – 180 000 гривень.

  • Результати проведеної
  • позовної роботи податкової служби Черкащини:
  • за вісім місяців 2022 року до бюджету надійшло 39,3 млн гривень

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що протягом січня-серпня поточного року на розгляді в судах різних інстанцій, з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років, знаходилось 1 161 справа, стороною в яких виступають органи ДПС Черкаської області на суму 1 862 млн гривень.

Загальну кількість справ, що перебували на розгляді, складають справи: за позовами платників податків до органів ДПС області – 863 справи на суму           1 024 млн грн; за позовами органів ДПС області – 298 справи на загальну суму 838 млн гривень.

За вісім місяців 2022 року розглянуто 270 справ на суму 182 млн грн та вирішено: на користь органів ДПС – 207 справ на суму 159 млн грн, на користь платників – 63 справи на суму 23 млн гривень.

За результатами проведеної позовної роботи до бюджетів усіх рівнів надійшло 39,3 млн гривень.

Стан роботи системи моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінювання ступеня ризиків

За 8 місяців 2022 року на розгляд комісії ГУ ДПС у Черкаській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Комісія) надійшло 20619  Повідомлень про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування 1198 суб’єктами господарювання на загальну суму ПДВ 567,4 млн гривень.

За результатами розгляду Повідомлень щодо подання пояснень та копій документів прийнято рішення про реєстрацію 18993 Повідомлень по ПН/РК 1099 СГ на загальну суму ПДВ 514,2 млн гривень.

Крім того, Комісією враховано 289 Таблиці даних платника податку з інформацією щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з УКТ ЗЕД та/або кодів послуг згідно з ДКПП.

Якщо у майбутньому будуть виявлені ризики у діяльності підприємства, таблиця може бути скасована, як на регіональному так і на центральному рівні.

З метою усунення недоліків, які мають місце при подані Таблиці, пропонуємо платникам надавати до такої Таблиці уніфіковану форму пояснення (https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/605075.html).

У разі виникнення додаткових питань з приводу зупинення реєстрації ПН/РК, ви завжди можете отримати консультацію у спеціалістів ГУ ДПС у Черкаській області за номером (0472) 33-91-97:

за напрямом розгляду Повідомлень про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування та Таблиць даних платника податку – Христенко Олександр Вікторович;

за напрямом роботи з питань законодавства щодо розблокування податкових накладних, розрахунків коригування – Черненко Ніна Валентинівна.

 Також для зручності платників звертайтесь на Електронні адреси: https://ck.official@tax.gov.ua ; ck.ikc@tax.gov.ua

Сума поверненого завдатку – чи включається до доходу фізособи-«єдинника»?

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до ст. 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

У разі припинення зобов’язання, забезпеченого завдатком, до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Відповідно до п. 292.1 Податкового кодексу України, доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є, зокрема дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Отже, сума завдатку, який згідно з договором надавався платником єдиного податку як підтвердження зобов’язань, не включається до доходу цього платника податку при його поверненні.

Чи відображаються у таблиці 2.1 додатку 1 до податкової декларації з ПДВ обсяги придбання товарів/послуг, пов’язані із ремонтом та поліпшенням необоротних активів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція)?

 Відповідно до п. 6 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21), дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Пунктом 4 розд. V Порядку № 21 передбачено, що до розд. II «Податковий кредит» (рядки 10, 11 та 13 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з ПДВ (рядки 10.1, 10.2 та 10.3) або без ПДВ (рядок 10.4) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1, 11.2 та 11.3), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядки 13.1 та 13.2).

При заповненні рядків 10.1, 10.2 та/або 10.3 обов’язковим є подання (Д1) (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів.

Згідно з формою додатка 1 до податкової декларації з ПДВ у розд. ІІ «Податковий кредит» таблиці 2.1 зазначаються відомості про операції з придбання з ПДВ, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7 % і 14 %.

При цьому у рядку «Усього за звітний (податковий) період» у тому числі відображаються операції з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів.

 Таким чином, обсяги придбання товарів/послуг, пов’язані із ремонтом та поліпшенням необоротних активів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція) підлягають відображенню у відповідних рядках розд. ІІ декларації з ПДВ.

При цьому такі суми витрат відображаються і у рядку «придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів» розд. ІІ таблиці 2.1 додатку 1 до податкової декларації з ПДВ.

Чи включає ФОП на загальній системі оподаткування до складу доходу суму компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, та яким чином відображає у Типовій формі, за якою здійснюється облік доходів і витрат?

Умови, механізм виплати та порядок використання коштів для надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету встановлені Порядком надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 331 (далі – Порядок № 331).

Дія Порядку № 331 поширюється на роботодавців, які працевлаштували внутрішньо переміщених осіб під час воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», зокрема, тих працівників, які отримали статус внутрішньо переміщеної особи після працевлаштування (п. 3 Порядку № 331).

Згідно з п. 3 Порядку № 331 компенсація витрат надається у розмірі 6500 грн. щомісяця за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на період воєнного часу та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення.

Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи на умовах, передбачених п. 2 Порядку № 331.

 Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

 Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.

Так, до витрат фізичної особи – підприємця відносяться, зокрема витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі — працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень (п.п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177ПКУ).

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 затверджені Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок її ведення (далі – Порядок № 261).

Згідно з п.п. 6 п. 1 розд. II Порядку № 261 сума витрат на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах, або за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно- правового характеру відображаються у графі 7 Типової форми.

 Враховуючи те, що сума коштів, отримана фізичною особою – підприємцем у вигляді компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, не пов’язана з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця, то сума таких коштів не включається до його доходу, але такий дохід оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

При цьому у графі 7 Типової форми зазначається сума витрат, понесених фізичною особою — підприємцем на оплату праці фізичних осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах.

Чи включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку сума внесків, сплачених роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування авансом за весь рік (квартал), яка в місяці перерахування перевищує 30 відс. нарахованої заробітної плати працівнику?

Відповідно до п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються, зокрема, роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відс. нарахованої заробітної плати такому працівнику.

Таким чином, сума внесків, сплачених роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування авансом за весь рік (квартал), включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку того місяця, в якому здійснюється перерахування таких внесків та оподатковуються відповідно до п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Чи застосовується пільга у вигляді зменшення бази оподаткування при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до житлової/нежитлової нерухомості, яка у виписці з ЄДР зазначена як місце здійснення діяльності ФОП, але не використовуються ним у господарській діяльності?

Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування на об’єкт/об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичної особи платника податку.

Згідно з п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Сільські, селищні, міські ради мають право встановлювати пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на території індустріального парку та перебувають у власності учасників індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків. На такі рішення не поширюється дія п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3 і 12.3.4 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 (у частині строку прийняття та набрання чинності рішеннями) та п. 12.5 (у частині строку набрання чинності рішеннями) ст. 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» із змінами та доповненнями.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено, що платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

При цьому, пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не застосовуються до об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів, зокрема, використовуються у підприємницькій діяльності.

Тобто, якщо фізичні особи фактично здійснюють підприємницьку діяльність за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) та є власниками об’єктів житлової нерухомості, про що зазначається у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Виписка), то при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до таких об’єктів житлової нерухомості пільга застосовуватися не буде.

Що стосується об’єктів нежитлової нерухомості, то незалежно від виду діяльності, зазначеного у Виписці, пільга у вигляді зменшення бази оподаткування на них не розповсюджується.

Як визначається мінімальне податкове зобов’язання фізосіб?

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законом України від 30.11.2021 №1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Відповідно до п. 64 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік.

Платниками у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (пп. 162.1.1-1 ПКУ).

Підпунктом 170.14.3 ПКУ встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.

Платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (пп. 170.14.5 ПКУ).

Отже, вперше фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, отримують податкове повідомлення – рішення з детальним розрахунком суми річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних за земельні ділянки, що належать до сільськогосподарських угідь, з 01.01.2023 по 01.07.2023 року.

Чи продовжено строк проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб у зв’язку з введенням воєнного стану?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 березня 2023 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених ПКУ, та виконання інших умов, визначених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Як визначається статус ФО – платників податку, які отримують благодійну допомогу, виплачену (надану) благодійниками, у тому числі благодійниками – ФО згідно з абзацом четвертим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ?

Відповідно до абзацу четвертого п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5073), на користь фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах.

Законом України від 15 серпня 2022 року № 2520-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України» внесені зміни до ПКУ, зокрема, підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 25.

Так, згідно з п. 25 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану, що введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», до його припинення або скасування положення абзацу четвертого п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ застосовуються з урахуванням такої особливості: до прийняття Кабінетом Міністрів України переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, статус фізичних осіб – платників податку, які отримують благодійну допомогу, виплачену (надану) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом № 5073, визначається самостійно надавачами благодійної допомоги.

Яка ціна вважається звичайною для визначення бази оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг?

Згідно із п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до п.п. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування, зокрема, операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін

Відповідно до п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ.

У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну.

Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.

Під час проведення аукціону (публічних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов’язковість проведення якого передбачено законом.

Якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає форвардній або ф’ючерсній ціні на дату укладення такого контракту.

Якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною ціною є ціна, сформована під час такого продажу.

Ринковою ціною є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Як ФОП, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування зі сплатою ЄП за ставкою 2 відс. доходу, перейти на групу платника ЄП (ставку ЄП), відмінну тій, яку застосовувала до обрання особливостей оподаткування?

Відповідно до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

 Підпунктом 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

 Платник податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308 (далі – Заява).

Згідно з п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (абзац перший п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

У разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка (абзац другий п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Таким чином, фізичній особі – підприємцю необхідно здійснити наступні дії:

 – повернутися шляхом самостійної відмови від спрощеної системи оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відс. доходу на групу платника єдиного податку (ставку єдиного податку), на якій вона перебувала до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;

 – подати заяву для переходу на обрану групу (ставку), відмінну тій, яку застосовувала до обрання особливостей оподаткування, не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу з урахуванням ст. 298 ПКУ.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик,235                                           e-mail: ck.zmi@tax.gov.ua

тел.(0472) 33-91-34                                                                           https://ck.tax.gov.ua/

 

 

 

 

Вгору