Інформація від ДПС

В яких випадках ЮО платник ЄП не визначає мінімальне податкове зобов’язання?

Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ.

Зокрема, п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ визначено, що мінімальне податкове зобов’язання не визначається для:

земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

земель запасу;

невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів.

Крім того, у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування мінімальне податкове зобов’язання визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Згідно з п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, мінімальне податкове зобов’язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 01 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального мінімального податкового зобов’язання кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року мінімальне податкове зобов’язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Поряд з цим, п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому зазначаємо, що п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (далі – Постанова № 1364) встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком до Постанови № 1364 за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

За яким ідентифікатором форми в електронному вигляді подається Податкова декларація екологічного податку?

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами та доповненнями електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2022 № 206) за ідентифікаторами форм F0302005 (для фізичних осіб) та J0302005 (для юридичних осіб) разом з додатками:

Додаток 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повiтря стацiонарними джерелами забруднення» – за ідентифікатором форми F/J0320105 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 2 «Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у воднi об’єкти» – за ідентифікатором форми F/J0320205 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 3 «Розрахунок за розмiщення вiдходiв у спецiально вiдведених для цього мiсцях чи на об’єктах» – за ідентифікатором форми F/J0320305 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 4 «Розрахунок за утворення радiоактивних вiдходiв (включаючи вже накопиченi)» – за ідентифікатором форми F/J0320405 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 5 «Розрахунок за утворення радiоактивних вiдходiв i сплачується за придбання джерел(а) iонiзуючого випромiнювання» – за ідентифікатором форми F/J0320505 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 6 «Розрахунок за тимчасове зберiгання радiоактивних вiдходiв їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк» – за ідентифікатором форми F/J0320605 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

За яким ідентифікатором форми документа в електронному вигляді ФОП на загальній системі оподаткування подають декларацію про майновий стан і доходи?

Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143).

Фізичні особи – підприємці подають через спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» або через розділ «Введення звітності» інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» податкову декларацію за ідентифікатором F0100213.

З електронною формою податкової декларації платники податків можуть ознайомитися на вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів.

За якими ідентифікаторами форм податковий агент подає в електронному вигляді Розрахунок та додаток 4ДФ до Розрахунку?

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми:

Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.07.2022 № 189) (далі – Наказ № 189) за ідентифікаторами форм J0500108 (для юридичних осіб) та F0500108 (для фізичних осіб) та додатків до нього, зокрема:

додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» за ідентифікаторами форми F/J0510408 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

Розрахунок за формою, затвердженою Наказом № 189, перший раз подається за звітний (податковий) період – четвертий квартал 2022 року починаючи з 01.01.2023.

Як завантажити власний кваліфікований сертифікат відкритого ключа?

Клієнти (користувачі) мають можливість завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма).

Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

Детальну інформацію щодо роботи Програми та покрокову інструкцію стосовно можливості завантаження власних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, наведено у п.п. 5.2 п. 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» на вебсайті Надавача за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

Оновлена функція «Дані для декларації» в Реєстрі декларацій

Головне управління ДПС у Черкаській області продовжує надавати допомогу з роз’яснення положень чинного антикорупційного законодавства та заповненням декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, обов’язок щодо подання якої встановлено Законом України «Про запобігання корупції» (далі – Закон).

Цього разу звертаємо увагу суб’єктів декларування на те, що Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) оновлено функцію «Дані для декларації» в Реєстрі декларацій. Тепер декларанти можуть отримати майже всю необхідну інформацію для заповнення декларації за різні періоди.

Що змінилося?

  • додалася інформація про доходи суб’єктів декларування, які будуть вже пораховані за відповідними джерелами та ознаками й запропоновані для заповнення згідно полів декларації. Тепер ви можете переглянути не лише інформацію про ваші об’єкти нерухомості, об’єкти незавершеного будівництва, автомобілі, спадщину чи наявні обтяження рухомого майна, але й ваші доходи.

Реєстри, з яких надається інформація: Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Державний земельний кадастр, Єдиний державний реєстр транспортних засобів, Державний реєстр обтяжень рухомого майна, Державний реєстр фізичних осіб — платників податків та Спадковий реєстр;

  • функція «Дані для декларації» тепер доступна не лише для посадовців із досвідом. Публічні службовці, які вперше подають декларацію, також зможуть нею скористатися;
  • збільшилася кількість інформації та підвищилася її актуальність, тому змінився час на обробку запиту;
  • до інформації додані корисні посилання на джерела інформації, де ви або члени вашої сім’ї можете самостійно переглянути інформацію про свої активи й доходи;
  • додані активні посилання на актуальні роз’яснення НАЗК щодо правил заповнення окремих полів декларації.

Як скористатися функцією?

Після переходу в Реєстр декларацій увійдіть до системи, користуючись КЕП.

Кнопка буде знаходитись поруч із кнопками «Мої документи», «Мої повідомлення» та «Мій профіль».

Про те, що процес збору даних розпочався, буде свідчити статус «Запит у процесі обробки».

Про завершення формування інформації вам просигналізує статус «Інформацію отримано». Для її перегляду натисніть «Переглянути».

Як і раніше, інформація стосується лише суб’єкта декларування. Тобто ви не можете переглянути інформацію про доходи дружини/чоловіка або їхню власність.

Важливо! Тепер формування інформації займає певний час, адже кількість даних, які ви отримуєте через функцію, суттєво збільшилася, тому не відкладайте отримання необхідних даних на останні дні періоду подачі декларації.

Уважно прочитайте поради й застереження від НАЗК щодо цієї функції!

На що потрібно звернути увагу під час використання функції?

Інформація, яку ви отримаєте з реєстрів, відрізняється актуальністю. Зокрема, при формуванні даних інформація надається станом на:

  • дату формування запиту — з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Спадкового реєстру;
  • 31 грудня відповідного року — з Державного земельного кадастру, Єдиного державного реєстру транспортних засобів та Державного реєстру фізичних осіб — платників податків.

Копіювати інформацію (дата, площа, реєстраційний номер, ідентифікаційний номер тощо) варто лише після того, як ви перевірили коректність отриманих даних та пересвідчилися, що інформація актуальна станом на останній день звітного періоду, за який подається декларація.

Чому може бути відсутня інформація в «Даних для декларації»?

  • Право на об’єкт нерухомості виникло до 1 січня 2013 року. Відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно включають лише ті, що з’явились у реєстрі після 1 січня 2013 року;
  • право на об’єкт нерухомості припинилось у наступному після звітного періоду Наприклад, ви подаєте декларацію за 2021 рік, де мають відображатись відомості станом на 31 грудня 2021 року, при цьому ви продали квартиру в червні 2022 року. Формуєте запит 30 грудня 2022 року. Оскільки функція збирає актуальні дані по нерухомості на дату формування запиту, відомостей про цю квартиру не буде;
  • інформація щодо водних та повітряних засобів, а також сільськогосподарської техніки в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відсутня;
  • відомості про доходи сформовано виключно з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків. Відомості про всі інші отримані доходи ви маєте вказати самостійно, на підставі правовстановлюючих документів.

Якщо ви помітили некоректність в отриманій інформації, зверніться до відповідного держателя (адміністратора) інформаційно-комунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних щодо актуалізації даних, адже наша функція використовує виключно ту інформацію, що наявна в інших реєстрах.

Радимо скористатися функцією і тим, хто вже подав декларацію для перевірки на помилки.

Якщо помилились — повідомте про це в персональному кабінеті в реєстрі декларацій і вкажіть правильну інформацію та додайте підтверджуючі документ.

З урахуванням зазначеного рекомендуємо, за наявності можливості, подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо ви ще цього не зробили.

Результати роботи відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Черкаській області протягом 2022 року

Відділом з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Черкаській області постійно проводиться роз’яснювальна робота, яка спрямована на формування всебічних знань з антикорупційного законодавства, неухильного дотримання і виконання працівниками вимог та обмежень, передбачених чинним законодавством, зокрема в частині  дотримання вимог фінансового контролю, запобіганні та врегулюванні конфлікту інтересів, а також дотримання правил етичної поведінки.

З метою проведення профілактичної освітньої роботи щодо дотримання антикорупційного законодавства протягом 2022 року організовано та проведено 1745 організаційно – роз’яснювальних заходів (розміщення публікацій у засобах масової інформації, мережі Інтернет, субсайті  Головного управління ДПС у Черкаській області, соціальних мережах, організовано виступи на радіо та телебаченні, лекційні заняття, семінари тощо).

Вжито 1258 заходи з надання методичної та консультаційної допомоги, зокрема: забезпечено надання 1212 консультацій окремим посадовим особам Головного управління ДПС у Черкаській області щодо застосування та дотримання вимог антикорупційного законодавства, правильності та повноти заповнення е-декларації, дотримання правил етичної поведінки тощо, а також 46 заходів консультативної та методичної допомоги структурним підрозділам Головного управління ДПС у Черкаській області.

 При здійсненні контролю за дотриманням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів опрацьовано 23 повідомлення працівників. За результатами розгляду повідомлень застосовано заходи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів.

Розглянуто 16 повідомлень, отриманих від фізичних осіб щодо причетності службових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області до вчинення корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень, інших порушень вимог Закону України “Про запобігання корупції” (із змінами та доповненнями) від 14 жовтня 2014 року №1700-VІІ, за результатами розгляду яких інформація щодо вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень не знайшла свого підтвердження.

Відділ з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Черкаській області наголошує, що пріоритетним  напрямком роботи підрозділу є саме профілактика та  своєчасне попередження вчинення  працівниками ДПС корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень.

З цією метою підрозділом постійно вживаються вичерпні заходи щодо упередження та профілактики корупційних проявів, виявлення та ліквідації причин та умов їх існування, а також дотриманні антикорупційного законодавства відповідно до вимог Закону України “Про запобігання корупції”.

Також у Головному управлінні ДПС у Черкаській області нагадують, що у разі наявності інформації щодо протиправних дій посадових та службових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області, Ви завжди можете повідомити про вказані факти будь-яким зручним способом:

– з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002;

– на офіційну електронну адресу ГУ ДПС у Черкаській області: ck.official@tax.gov.ua;

– засобами телекомунікації, безпосередньо до відділу з питань запобігання та виявлення корупції, за телефоном: 0472 – 33-91-27

– на офіційну електронну адресу відділу з питань запобігання та виявлення корупції:  ck.szvk@tax.gov.ua;

– через поштову скриньку, розміщену в холі адміністративної будівлі Головного управління ДПС у Черкаській області, за адресою:                                 вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси;

– у письмовому вигляді через працівників відділу з питань запобігання та виявлення корупції.

  • Громадяни Черкащини задекларували понад 2,8 млрд гривень доходів, отриманих за 2021 рік
  • Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що станом на 01.01.2023 громадяни подали до ГУ ДПС у Черкаській області понад 22,7 тис. декларацій про майновий стан і доходи за 2021 рік.
  • Загальна сума задекларованого доходу становить 4,1 млрд грн, що на 1,6 млрд грн, або на 65 відс. більше ніж за аналогічний період минулого року.
  • Громадяни визначили до сплати в бюджет податок на доходи фізичних осіб у сумі 89,4 млн грн, що на 11 млн грн, або на 14 відс. більше ніж за аналогічний період минулого року. Військового збору визначено у сумі 23,4 млн грн, що на 14,6 млн грн, або у два з половиною рази більше ніж на відповідну дату попереднього року.
  • 234 громадянина Черкаської області задекларували доходи за 2021 рік в сумі понад мільйон гривень. Загальна сума доходів «мільйонерів» понад 2,8 млрд гривень.
  • Правом на податкову знижку скористалися 4,5 тис. осіб, задекларовано до повернення з бюджету – 15,6 млн гривень.

Платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

Відповідно до п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України                                             від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори (п. 254.2 ст. 254 ПКУ).

Перелік користувачів радіочастотного ресурсу – платників рентної плати та/або зміни до нього подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, із зазначенням виду зв’язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на рік до 1 березня та до 1 вересня поточного року станом на 1 січня та 1 липня відповідно за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (п.п. 254.5.1 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).

Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі (п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).

 

Результати проведеної позовної роботи податкової служби Черкащини: за 2022 рік до бюджету надійшло – 76,8 млн гривень

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що протягом січня-грудня поточного року на розгляді в судах різних інстанцій, з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років, знаходилось 1 276 справ, стороною в яких виступають органи ДПС Черкаської області на суму 2 079 млн гривень.

Загальну кількість справ, що перебували на розгляді, складають справи: за позовами платників податків до органів ДПС області – 876 справ на суму           1 168 млн грн; за позовами органів ДПС області – 400 справ на загальну суму 911 млн гривень.

За 2022 рік розглянуто 376 справ на суму 524 млн грн та вирішено: на користь органів ДПС – 274 справи на суму 384 млн грн, на користь платників – 102 справи на суму 140 млн гривень.

За результатами проведеної позовної роботи до бюджетів усіх рівнів надійшло 76,8 млн гривень.

Чи зобов’язаний СГ застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) у безготівковій формі (у тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку)?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ст. 15 Закону № 481).

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, алкогольними напоями, тютюновими виробами додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій, далі – КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

Пунктом 6 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, унесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів;

надавач платіжних послуг – надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника/отримувача/стягувача для виконання платіжних операцій (далі – надавач платіжних послуг платника/отримувача/стягувача). До надавачів платіжних послуг належать банки та небанківські надавачі платіжних послуг.

Згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зокрема, в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (ст. 3 Закону № 265).

Відповідно до п. 1 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Тобто, суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами), може здійснювати продаж таких товарів у безготівковій формі (у тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку), за умови застосування РРО та/або ПРРО в установленому Законом № 265 порядку, під час видачі споживачу алкогольної продукції та обов’язкової видачі у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначає форму оплати – безготівкова.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) у безготівковій формі (у тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку), зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО з обов’язковою видачею у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначено форму оплати – безготівкова

В результаті перевірок управлінням податкового аудиту до бюджету донараховано 235,1 млн грн грошових зобов’язань

Робота підрозділів управління податкового аудиту спрямовується на виконання завдань – поліпшення ефективності організації контрольно-перевірочної роботи та забезпечення надходжень до бюджету в умовах обмежених можливостей повноцінної реалізації податкового контролю та із урахуванням норм діючого законодавства.

З початку 2022 року підрозділами  вжито комплекс заходів із детінізації економіки шляхом охоплення контрольно-перевірочними заходами 941 ризикових суб’єктів господарювання, в тому числі й тих, якими подано заяви про їх припинення (закриття). За результатами таких перевірок встановлено порушення податкового законодавства та донараховано до бюджету грошових зобов’язань 235,1 млн грн, з яких узгоджено 164,7 млн гривень. Із зазначеної суми мобілізовано до бюджету 37,7  млн гривень.

Аудитори податкової служби працюють в умовах обмежень щодо проведення перевірок, пов’язаних із  воєнним станом та  карантином. В зв’язку з цим, основну роботу зосереджено  на аналітичній роботі та відпрацюванні  ризикових  суб’єктів господарювання, які декларують незначні виторги  в  обігу підакцизних товарів та питань правомірності заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ.

За результатами прийнятих у січні-грудні  2022 року податкових повідомлень-рішень по 707 фактичних перевірках, сума донарахованих штрафних санкцій по яких склала 19 млн гривень.

Одним з актуальних напрямів роботи ДПС є забезпечення проведення перевірок суб’єктів господарювання  за заявами платників у зв’язку із закриттям. Після зняття з мораторію на перевірки з ліквідації(закриття) суб’єктів господарювання, в ДПС активізовано роботу  з цього питання.

Станом на 31.12.2022 проведено 111 перевірок платників податків, якими подано заяви про їх припинення (закриття) (ст.78.1.7 ПКУ), за результатами яких донараховано 34 млн грн податкових зобов’язань та  прийнято рішення про недоцільність проведення документальних перевірок (у зв’язку з відсутністю господарської діяльності, відсутністю (закриттям) розрахункових рахунків, відсутністю активів, інше) по 349 платниках.

 Робота щодо відпрацювання ризикової категорії суб’єктів господарювання контрольно-перевірочними заходами, дозволених у період дії мораторію, продовжується.

Чи вважається податковим боргом сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки?

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон).

Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Отже, сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.

Сплата збору частинами  – одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу, що у разі вибору декларантом, який подав одноразову (спеціальну) добровільну декларацію після 31 серпня 2022 року, у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом у такому порядку:

першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

другого платежу – до 1 травня 2024 року;

третього платежу – до 1 травня 2025 року.

Норми встановлені п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Більше про одноразове добровільне декларування – за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya .

Чи необхідно придбавати ліцензію на право зберігання пального, якщо таке пальне зберігається в баку генератора, в т.ч. при отриманні пального в бак генератора з акцизного складу пересувного постачальника?

Згідно з ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. Місцем зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Підпунктом 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI передбачено, що паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої не є акцизним складом.

Відповідно до частини сімнадцятої ст. 15 Закону № 481 суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі (частина двадцята ст. 15 Закону № 481).

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють, зокрема, зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на зберігання пального не отримують (частина двадцять друга ст. 15 Закону № 481).

Отже, зберігання пального у баку генератора, т.ч. при отриманні пального в бак генератора з акцизного складу пересувного постачальника, не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального.

При цьому, у разі, якщо пальне для заправки генератора зберігається в каністрі, ємності, що використовується для зберігання пального, іншій споживчій тарі об’ємом більше 5 літрів, необхідно отримувати ліцензію на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального крім випадків, передбачених ст. 15 Закону № 481 коли така ліцензія не отримується.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик,235                                           e-mail: ck.zmi@tax.gov.ua

тел.(0472) 33-91-34                                                                           https://ck.tax.gov.ua/

Вгору