Інформація від ДПС

Які СГ мають право здійснювати оптову торгівлю пальним на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі?

 Згідно з ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481):

оптова торгівля пальним – діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

місце оптової торгівлі пальним – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Статтею 15 Закону № 481 встановлено, що суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним на кожне місце оптової торгівлі пальним, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

При цьому, у заяві на видачу ліцензії суб’єкт господарювання зазначає вид господарської діяльності, на провадження якого має намір отримати ліцензію.

Отже, суб’єкти господарювання мають право здійснювати оптову торгівлю пальним на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, у разі, якщо відсутнє місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються такими суб’єктами для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Рубрика «Новації. Закон №2888»

Якими документами можуть бути підтверджені витрати, понесені платником податку у відрядженні?

 До підтвердних документів належать:

транспортні квитки або транспортні рахунки та багажні квитанції (у тому числі електронні квитки);

документи, отримані від осіб, які надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхові поліси;

документи (виписки та/або відомості з рахунку), що містять визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітовані платіжні інструменти;

документи, що підтверджують виконання операції з використанням платіжних інструментів;

інші документи, що засвідчують вартість витрат.

Чому потрібні ці документи? Бо!!! Не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

Тобто, зазначені витрати не є об’єктом оподаткування лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість таких витрат.

Важливо!! Ми повинні розуміти, що будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Також за рахунок електронних грошей можуть проводитися та не належатимуть до оподаткованих документально підтверджені витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, у встановлених межах, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями.

Рубрика «Новації. Закон №2888»

Хто повинен сплатити податок при оподаткуванні суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк?

Особою, відповідальною за сплату податку, у такому випадку буде податковий агент.

Податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним у встановлений строк, є особа, що видала таку суму, а саме:

а) на відрядження – у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з підпунктом 170.9 статті 170 Кодексу;

б) під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, – у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Робота, проведена з СГД, які здійснювали виплату зарплати в розмірі нижче законодавчо встановленої мінімальної

Забезпечено вжиття заходів із відпрацювання суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату з порушенням вимог чинного законодавства. За результатами проведеної роботи роботодавцями додатково оформлено 1451 найманого працівника, легалізовано 9,9 млн грн доходів, у результаті до бюджету надійшло 1,8 млн грн ПДФО.

Забезпечено відпрацювання підприємств, які нараховували заробітну плату нижче законодавчо встановленої мінімальної. На засіданнях спільних комісій при територіальних громадах з питань підвищення рівня виплати заробітної плати протягом січня – березня 2023 року заслухано 158 керівників підприємств та 94 суб’єктів господарювання – фізичних осіб, які проводили виплату зарплати в розмірі нижче законодавчо встановленої мінімальної або значно нижче середньої по регіону. За результатами проведеної роботи 138 підприємствами та 80 суб’єктами господарювання – фізичними особами підвищено розмір заробітної плати, у результаті до бюджету додатково надійшло 0,4 млн грн ПДФО та 0,5 млн грн єдиного внеску.

ГУ ДПС в області проведено роботу з керівниками 355 підприємств та 180 суб’єктами господарювання – фізичними особами, що виплачували заробітну плату працівникам нижче або на рівні законодавчо встановленої мінімальної, за її результатами 345 підприємствами та 157 суб’єктами господарювання – фізичними особами підвищено розмір заробітної плати, до бюджету додатково надійшло 0,8 млн грн ПДФО та 0,9 млн грн єдиного внеску.

Робота, проведена з боржниками з виплати зарплати

Вжито заходів щодо погашення заборгованості по заробітній платі по економічно активних підприємствах області. На засіданнях спільних комісій при територіальних громадах протягом січня – березня 2023 року заслухано            12 керівників підприємств – боржників з виплати заробітної плати та відповідних податків і зборів. За результатами проведеної роботи                              10 підприємствами погашено заборгованість по заробітній платі на загальну суму 5,1 млн грн, ПДФО в сумі 0,9 млн грн та 0,93 млн грн єдиного внеску відповідно.

На засідання робочих груп в підрозділах, територіально розміщених в ДПІ, протягом січня – березня 2023 року заслухано керівників 34 підприємств – боржників, в результаті проведеної індивідуальної роз’яснювальної роботи 33 підприємствами погашено або частково зменшено борг із виплати заробітної плати на загальну суму 11,8 млн грн, надійшло ПДФО в сумі 1,1 млн гривень.

Протягом І кварталу 2023 року до державного бюджету забезпечено 430 млн грн надходження податку на прибуток підприємств

Потягом І кварталу 2023 року до державного бюджету забезпечено 430 млн грн надходження податку на прибуток підприємств або 127,8 відс від планових показників, понад завдання надійшло – 93,5 млн гривень податку, що на 215,2 млн грн або 100,2 відс більше ніж за відповідний період 2022 року, в тому числі в березні 2023 року доведений показник із надходження до державного бюджету податку на прибуток підприємств забезпечено на 119,1 відс. (319,8 млн грн), понад завдання надійшло – 51,2 млн гривень, що на 180,3 млн грн або на 129,3 відс. більше, ніж за відповідний період 2022 року.

До місцевих бюджетів області протягом січня – березня 2023 року надійшло 55,7 млн грн податку на прибуток підприємств або 165,4 відс від планових показників, понад завдання надійшло – 22 млн гривень податку, що на 31,1 млн грн або 127 відс. більше ніж за відповідний період 2022 року, в тому числі в березні 2023 року доведений показник із надходження до місцевих бюджетів області податку на прибуток підприємств забезпечено на 157,3 відс. (42,2 млн грн), понад завдання надійшло – 15,4 млн гривень, що на 25,1 млн грн або на 145,8 відс. більше, ніж за відповідний період минулого року.

Показник із надходження частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучається до державного бюджету протягом 1 кварталу 2023 року забезпечено на 105,6 відс, понад завдання надійшло 0,5 млн гривень, в тому числі в березні 2023 року плановий показник виконано на 101,3 відс., понад завдання надійшло – 0,1 млн гривень.

До місцевих бюджетів області в січні – березні 2023 року надійшло 2,4 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, бюджет додатково отримав – 0,5 млн гривень, що на 0,4 млн грн або 354,3 відс. більше, ніж за відповідний період минулого року.

Податкові перевірки під час воєнного стану

 

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності в період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX (далі – Закон № 2118-IX) вніс зміни до Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), за якими додано статтю 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Відповідно до норми цієї статті, будь-які податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.

Також положеннями Закону № 2118-IX було передбачене звільнення платника податків від відповідальності за порушення податкового законодавства за певних умов.

Наступним кроком у регламентації податкових перевірок стало прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX (Закон № 2120-ІХ), яким внесені зміни до Податкового кодексу України, а саме, крім іншого, додано пункт 69.2 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до пункту 69.2 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

  • камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених і зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за винятком товарів (продукції), визначених підпунктами 215.3.1, 215.3.2, та 215.3.2 прим. 1 та 215.3.3 прим. 1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ. Така камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання;
  • фактичних перевірок.

Крім того, 16 квітня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» № 2173 (далі – Закон № 2173), яким, зокрема статтю 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ доповнено пунктом 69.27.

Так, відповідно до пункту 69.27 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Тобто, розширено підстави проведення визначених ПКУ фактичних податкових перевірок.

Фактична перевірка (відтепер і до завершення воєнного стану) також проводитиметься додатково до інших визначених підстав у разі:

  • отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни й ціноутворення;
  • отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

27  травня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» № 7360 (Закон № 7360), який передбачає нові зміни. Це, зокрема, можливість проведення камеральних перевірок, документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; фактичних перевірок.

Відповідно до положень пункту 69.2 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, в разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з положеннями ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Який порядок подання підтверджуючих документів до реєстраційної заяви за ф. № 1-ПДВ, що надсилається засобами електронного зв’язку в електронній формі?

Згідно з п. 183.8 ст. 183 розд. V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст. 184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені пп. 183.1, 183.3 – 183.7 ст. 183 ПКУ.

Підпунктом 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 розд. I ПКУ встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема, для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

При цьому контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження (п. 73.3 ст. 73 розд. II ПКУ).

Враховуючи зазначене, особа, яка подала реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі, у разі необхідності, подає підтверджуючі документи на паперових носіях до загального відділу контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).

Рекомендації ДПС при поданні таблиці даних платника ПДВ

  1. При поданні до ДПС таблиці даних платника податку враховуйте відповідність виду економічної діяльності платника та кодів товарів (послуг), що постачаються (реалізуються) платником на території України.

Код виду економічної діяльності відображений в реєстраційних даних платника та зазначається у графі «Код згідно з КВЕД» Таблиці даних платника.

Наприклад, типовою є практика подання сільськогосподарським виробником Таблиці даних на реалізацію сільськогосподарської продукції. У випадках подання цим суб’єктом господарювання Таблиці даних на реалізацію, наприклад, юридичних послуг за відсутності відповідних пояснень, з практики – найчастіше такі Таблиці даних є помилково заповненими.

  1. Подавайте лише достовірну інформацію. Подана інформація повинна корелюватися з показниками податкової звітності.

Наприклад, сумнівною є ситуація подання Таблиці даних сільськогосподарським товаровиробником на реалізацію власної сільськогосподарської продукції (код групи товарів 01,02,03,04,07,08,10,12), у якого відсутня інформація про наявні земельні ресурси, трудові ресурси, власна або орендована техніка для виконання робіт, придбання послуг з оброблення землі, збирання урожаю тощо.

  1. Дотримуйтесь принципу відповідності кодів товарів (послуг), що постачаються (реалізовуються) платником та наявних у платника основних засобів, працівників, необхідних для виробництва та реалізації таких товарів (послуг).

Наприклад, платник подає таблицю даних на реалізацію транспортних послуг при цьому відсутнє придбання чи оренда транспортних засобів, відображення відповідних об’єктів оподаткування у податковій та фінансовій звітності, формі 20-ОПП, не надано пояснення.

Ключовий критерій, за яким приймає рішення Комісія про врахування таблиці даних платника податку, – підтвердження наявності достатньої матеріально – технічної бази та людських ресурсів для ведення господарської діяльності (пояснення мають розкривати суть господарських операцій, тобто підтверджують і розкривають внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість ризику) і ділову мету), які за формою (зовнішнім вираженням) зумовлюють зміни в структурі активів, зобов’язань та власного капіталу.

Результат такої діяльності – відповідний рівень сплати платежів до бюджету.

Також ДПС проводить моніторинг роботи не тільки платників ПДВ, які подають таблиці даних до ДПС, але і їх контрагентів на предмет реальності проведених господарських операцій. За результатами такого моніторингу приймають відповідні рішення про неприйняття чи скасування таблиці даних платника податку.

Для прикладу:

– суб’єкт господарювання подає таблицю даних на надання послуг вантажних перевезень, при цьому податковий кредит формує за рахунок придбання шин до легкового авто (або контрагент, який реалізує на платника шини для вантажного транспорту у придбані має лише шини на легковий автотранспорт), продуктів харчування, одягу, взуття, товарів широкого вжитку;

– платник виконує будівельні роботи, при цьому значний відсоток податкового кредиту формує за рахунок придбання оргтехніки, комп’ютерної техніки, продуктів харчування, аксесуарів, сантехніки, побутової техніки, меблів тощо, питома вага яких складає значну частину у загальному обсязі придбання. Пояснення не розкриває необхідності придбання зазначених груп товарів, а реалізація відсутня;

– СГ подає таблицю виконання послуг з ремонту машин, при цьому понад 50% податкового кредиту формує за рахунок придбання консультаційних послуг, акумуляторів, сонячних панелей, шин до легкових авто, меблів та інше;

– платник подає таблицю даних на послуги оренди й експлуатування власної чи взятої у лIзинг нерухомості при цьому, відсутня інформація про основні засоби, які надаються в оренду (їх не відображено у формі 20-ОПП, податковій та фінансовій звітності), відсутня інформація у поясненні до ТПП, відсутній (недостатній) штат працівників, відсутнє придбання будь-яких інших товарів та послуг для ведення господарської діяльності, зокрема, комунальних послуг;

– подано таблицю на надання різного роду послуг, при цьому ліміт в СЕА ПДВ сформовано за рахунок придбання, зокрема, швидкопсувних товарів без подальшої реалізації (наприклад продуктів харчування, овочів тощо) та відповідних умов тривалого зберігання.

Підсумки ліцензування за І квартал 2023 року

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що до місцевих бюджетів за І квартал 2023 року надійшло від ліцензування виробництва:

-оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами 6 508,7 тис. грн,

– зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним 617,2 тис. гривень.

Станом на 01.04.2023 видано:

  • 1484 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами:
  • у т.ч. 733 – на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;
  • у т.ч. 75 – на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом);
  • у т.ч. 10 – на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями – сидром та перрі (без додання спирту);
  • у т.ч. 663 – на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами;
  • у т.ч. 3 – на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
  • 4 ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;
  • 137 ліцензій на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки);
  • 4 ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.

Як отримати ЕДП у Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» (алгоритм дій)?

За допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» здійснюється ідентифікація особи та передача копій електронних документів.
Для отримання електронних довірчих послуг у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» необхідно:
1) звернутися до обраного відокремленого пункту реєстрації Надавача;
2) відкрити паспорт громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «Дія», версії не нижче 2.0;
3) натиснути на нього та обрати штрихкод;
4) надати штрихкод або продиктувати 13-значний код, який розташований під штрихкодом;
5) підтвердити запит для передачі даних.

Як отримати ЕДП у Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» (алгоритм дій)?

За допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» здійснюється ідентифікація особи та передача копій електронних документів.
Для отримання електронних довірчих послуг у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» необхідно:
1) звернутися до обраного відокремленого пункту реєстрації Надавача;
2) відкрити паспорт громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «Дія», версії не нижче 2.0;
3) натиснути на нього та обрати штрихкод;
4) надати штрихкод або продиктувати 13-значний код, який розташований під штрихкодом;
5) підтвердити запит для передачі даних.

Платникам податків Черкащини за січень – березень 2023 року відшкодовано 347,1 млн гривень податку на додану вартість

  • Протягом січня – березня 2023 року платниками Черкаської області заявлено до відшкодування ПДВ на розрахункові рахунки 309,8 млн грн, що на 32,7 млн грн більше, порівняно з показником за відповідний період минулого року.
  • У цілому у січні – березні 2023 року платники Черкаської області отримали бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами на загальну суму 347,1 млн грн, за аналогічний період 2022 року бюджетне відшкодування було отримано на загальну суму 251,8 млн гривень.
  • З початку 2023 року у цілому по області загальний залишок невідшкодованого ПДВ на рахунки платників станом на 01.04.2023 складає 131,7 млн грн (105,2 млн грн – триває камеральна перевірка по поточній заявці сум бюджетного відшкодування поданих у березні 2023 року за звітний період лютий 2023 року, 26,5 млн грн – тривають позапланові документальні перевірки по заявам поданим за січень 2023 року).
  • Право на бюджетне відшкодування мають усі платники податку на додану вартість незалежно від терміну реєстрації, у яких є в наявності правомірне сформоване від’ємне значення між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з урахуванням норм пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) від 02.12.2010 №2755-VІ.

Організація проведення контрольно-перевірочної роботи

Станом на 01.04.2023 проведено 90 позапланових перевірок фізичних осіб – платників податків (пп.78.1.7, пп. 78.1.8ПКУ), з них по 83 платникам  виявлені порушення. За результатами проведених позапланових перевірок фізичних осіб – підприємців донараховано 8221,0 тис.гривень.

Станом на 01.04.2023 року прийнято участь у 56 документальних позапланових перевірках юридичних осіб, в зв’язку з ліквідацією юридичної особи (пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПКУ), з питань дотримання податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

За результатами проведених документальних позапланових перевірок юридичних осіб донараховано 209,00 тис. грн.

За І квартал 2023 року проведено 77504 камеральних перевірок поданої платниками податків податкової звітності, що на 27838 перевірок більше ніж за відповідний період 2022 року, зокрема:

– 32815 камеральних перевірок Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску;

– 30472 податкових декларації платника єдиного податку;

– 9157 декларацій про майновий стан і доходи.

Податок на додану вартість

 

За підсумками роботи у січні – березні 2023 року збір ПДВ до державного бюджету становить 980,9 млн грн, що на 10,2 млн грн або на 1,1 відс. більше, ніж за відповідний період 2022 року, доведені показники доходів забезпечено на 100,6 відс., понад завдання надійшло 5,8 млн гривень.

Чи можливо скасувати кваліфікований сертифікат відкритих ключів, виданий Кваліфікованим надавачем ЕДП ДПС, у телефонному режимі?

Відповідно до Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України, погодженого заступником Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України 16 грудня 2022 року та затвердженого в. о. Голови Державної податкової служби України 19 грудня 2022 року, подання заяви на скасування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів в усній формі користувачем до Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) засобами телефонного зв’язку за номером телефону наразі не передбачено.

Детальна інформація щодо скасування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів розміщена на офіційному вебсайті Надавача.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик,235                                           e-mail: ck.zmi@tax.gov.ua

тел.(0472) 33-91-34                                                                           https://ck.tax.gov.ua/