Державна податкова служба інформує

До уваги платників податків роздрібного акцизу з продажу тютюнових виробів

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє про прийняття Закону України від 21.04.2022 року №2218 – IX «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» (далі – Закон).

Пунктом 3 Закону внесено зміни до розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 15 лютого 2022 року №2042 – IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (із змінами від 15 березня 2022 року) : абзац другий пункту 1 викладено у наступній редакції.

«абзацу другого підпункту 1 і підпункту 3 пункту 16 та пункту 29 розділу 1 цього Закону, які вводяться в дію з 1 травня 2022 року»

«у пункті 3 слова і цифри до «15 грудня 2022 року» замінити словами і цифрами «замінити словами і цифрами «до 30 квітня 2022 року».

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Відповідно, новий механізм сплати та зарахування акцизного податку з реалізації тютюнових виробів перенесено із 01 січня 2023 року на 01 травня 2022 року.

Нагадуємо, що новий механізм справляння роздрібного акцизу полягає в перенесенні сплати з роздрібних торговців тютюновими виробами за ставкою 5 відс., на виробників або імпортерів цих товарів, які мають сплачувати 5 відс. акцизу з товарів, проданих через власні роздрібні магазини або з продажу таких товарів іншим оптовим або роздрібним торговцям.

Звільнення від сплати ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України

Яким суб’єктам господарювання в період дії воєнного стану на території України надається звільнення від сплати ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України у митному режимі імпорту?

Відповідно до пп. 69.23 п. 69 підрозд. 10 розд. XX “Перехідні положення” Податкового кодексу тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену пп. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ (у розмірі 3%. доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ).

Крім того, згідно з пп. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу XX “Перехідні положення” ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування (2% доходу), встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX “Перехідні положення” ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ, зокрема, при ввезенні товарів на митну територію України.

Звільнення від оподаткування не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Обсяг доходу за календарний рік не більше ніж 10 млрд  грн рахується з 01.01.2022 чи з дати переходу на єдиний податок третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу?

Відповідно до підпункту 9.2 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень.

Враховуючи зазначене, оскільки календарним роком є проміжок часу з
1 січня по 31 грудня, суб’єкти господарювання повинні обраховувати обсяг доходу, який не повинен перевищувати 10 млрд грн за період з
01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року (включаючи дохід, отриманий          за І квартал 2022 року).

Консультації  щодо заповнення роботодавцями – платниками ЄВ додатків Розрахунку

Хто надає консультації на запитання, що стосуються заповнення роботодавцями – платниками ЄВ додатків 1, 2, 3, 5 та 6 у складі Розрахунку?

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати визначені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина перша ст. 2 Закону № 2464).

Для забезпечення ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації, накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування створено Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр) (частина перша ст. 16 розд. V Закону № 2464).

Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб (частина друга ст. 16 розд. V Закону № 2464).

Реєстр страхувальників – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску – страхувальників (ст. 19 Закону № 2464).

Страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п.п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Слід зазначити, що Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру (п. 1 частини першої ст. 12 прим. 1 Закону №2464).

Реєстр застрахованих осіб – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону (частина перша ст. 20 Закону № 2464).

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Пунктом 3 частини першої ст. 12 прим. 1 Закону № 2464 визначено, що ПФУ здійснює контроль за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

Таким чином, ДПС здійснює контроль за збором та обліком єдиного внеску в розрізі страхувальників, а не застрахованих осіб.

Враховуючи викладене, відомості, які містяться в додатках 1, 2, 3, 5 та 6 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 (далі – Наказ № 773), належать до персоніфікованих даних, тобто таких, що обліковуються в Реєстрі застрахованих осіб, у зв’язку з чим контроль та роз’яснення щодо відображення таких відомостей відповідно до ст.ст. 12 прим. 1, 14 прим. 1 здійснює ПФУ, який, також, є співрозробником проєкту змін затверджених Наказом № 773 в частині формування та наповнення додатків до Розрахунку, які містять персоніфіковані відомості застрахованих осіб.

Доходи, отримані від «квартирантів», підлягають оподаткуванню

Головне управління ДПС у Черкаській області звертається до громадян, які здають власне або орендоване нерухоме майно в оренду та отримують дохід.

Станом на травень поточного року Черкаська область прийняла близько 115 тисяч переселенців. Ми вдячні кожній родині, яка прихистила людей, що втратили житло внаслідок нелюдської агресивної війни російської федерації проти України. Дуже часто люди, які втратили житло, втратили також і джерела доходів, тому багато орендодавців знизили або скасували орендну плату.

Поряд з цим, є багато таких орендодавців, які навпаки, скориставшись безвихідною ситуацією переселенців, суттєво підняли суму орендної плати.

Маємо інформацію про численні звернення переселенців до місцевих органів влади із скаргами на занадто завищені суми оренди, що не залишиться поза увагою ГУ ДПС у Черкаській області.

Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 811 Цивільного кодексу України, договір найму житла укладається у письмовій формі. Просимо громадян бути відповідальними та дотримуватись законодавства. Це захистить вас від нечесних або шахрайських дій.

 Нагадуємо, що громадяни, які здають нерухомість в оренду, зобов’язані сплачувати податки.

Власник квартири фізична особа може оподаткувати дохід від оренди житла двома способами.

Перший – якщо майно здає в оренду фізична особа. Кожен громадянин, який здає нерухоме майно (нежитлову нерухомість, квартири, будинки, кімнати) в довгострокову або подобову оренду має сплатити з отриманого доходу податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків та 1,5 відсотки військового збору.

Другий – якщо власник житла зареєстрований як фізична особа-підприємець (ФОП) та має вид діяльності згідно КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна».

Оподаткування доходів від здавання в оренду нерухомості

Якщо власник житла зареєстрований як фізична особа-підприємець (ФОП) та має вид діяльності згідно КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна», він включає такий дохід до складу оподатковуваного доходу та оподатковує відповідно до обраної системи оподаткування.

Якщо нерухоме майно здає в оренду фізична особа, яка не є підприємцем та/або не має зазначеного виду діяльності, розмір податкового зобов’язання з доходу від здачі житла в оренду обчислюють на основі суми орендної плати, зазначеної в договорі.

Орендодавець в поточному році сам обчислює і сплачує податок щокварталу. Відповідно до ст. 170 Податкового Кодексу України, податок сплачується протягом 40 календарних днів, наступних за звітним кварталом.

Отже, громадяни, які у першому кварталі поточного року отримували доходи від здавання в оренду нерухомого майна, в т.ч. внутрішньо переміщеним особам, зобов’язані уже до 9 травня 2022 року сплатити до бюджету вказані вище податки, а за підсумками року подати декларацію та відобразити відповідний дохід.

Як сплатити податки

Для сплати податків потрібно перейти на сторінку реквізитів для оплати (https://ck.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/) та обрати рахунок відповідної територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» та за кодом класифікації доходів бюджету 11011001 «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування», або звернутися до ДПІ за місцем реєстрації.

Для тих, хто уже подавав річну декларацію про майновий стан та доходи та сплачував податки з оренди, можна уточнити реквізити у власному електронному кабінеті платника податків (https://ck.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/) на сторінці «Стан розрахунків з бюджетом». Більше про це можна дізнатися із статті «Як фізичній особі дізнатися про суму податкового боргу та реквізити для його оплати?»( https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/538709.html).

Особливості здійснення розрахункових операцій в режимі офлайн під час воєнного стану

Відповідно до абзацу третього ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця (абзац четвертий ст. 5 Закону № 265).

Абзацом сьомим ст. 5 Закону № 265 визначено, що використання ПРРО у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.

Водночас, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Закону № 265, зокрема, розд. ІІ «Прикінцеві положення» доповнений новим п. 13.

Так, згідно з п. 13 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили:

– проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі офлайн та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням строків, встановлених абзацами третім і четвертим ст. 5 Закону № 265;

– зупинено дію абзацу сьомого ст. 5 Закону № 265.

Особливості оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Зокрема, у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків (п.п. 69.3 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Підпунктом 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 до 18 години.

Згідно з п.п. 69.26 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ на період дії воєнного, надзвичайного стану платники податків мають право подавати до контролюючого органу податкову декларацію та інші документи в паперовій формі.

Особливості подання громадянами податкової декларації про майновий стан і доходи в зв’язку із запровадженням воєнного стану

Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2142) внесено зміни до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів слати податків та зборів, подання звітності, то платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

З урахуванням зазначеного, та з метою забезпечення можливості платникам податків до 01.05.2022 виконати вимоги ПКУ задекларувати свої доходи, визначити та сплатити податкові зобов’язання, повідомляємо, що для громадян, які не мають можливості своєчасно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи граничний термін подання звітності відтерміновується до строку, встановленого Законом № 2142.

Перевірки бізнесу, який необґрунтовано підвищує ціни на товари

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до Закону України від 01.04.2022 № 2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» податковим органам, тимчасово, надано повноваження на здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Звертаємо увагу, що відтепер і до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюватимуть контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), крім контролю цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг шляхом проведення фактичних перевірок.

Такі перевірки будуть проводитися, зокрема, у випадку:

отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;

отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Закликаємо платників податків не допускати необґрунтованого підвищення цін на товари, що мають істотну соціальну значущість для населення, та попереджає про встановлену законодавством відповідальність (вилучення необґрунтовано одержаної виручки та штраф).

Подання ФОП останньої податкової декларації платника ЄП – ФОП

За який звітний період, в який термін та в якому вигляді (електронному чи на паперових носіях) ФО щодо яких до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП подають останню податкову декларацію платника ЄП – ФОП та Додаток 1 до неї?

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.

Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі, зокрема, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (п.п. 65.10.1 п. 65.10 ст. 65 ПКУ).

Абзацами другим та третім п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

У разі якщо після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

Згідно з п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абзац перший п. 295.8 ст. 295 ПКУ).

У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).

Слід зазначити, що з 01.04.2021 податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація), у складі якої передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до органу ДПС за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Таким чином, фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають Декларації востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року, у строки, визначені підпунктами 49.18.2 та 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.

У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».

Відповідно до п. 42.6 ст. 42 ПКУ електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється, зокрема, у випадку наявності в Державному реєстрі інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи.

Тому, остання Декларація подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

При цьому фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями).

  • Платниками податків Черкащини за чотири місяці 2022 року
  • до бюджетів усіх рівнів сплачено 5,3 млрд гривень
  • податків, зборів та платежів

  Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Юрій Байбуз, платниками Черкаської області за січень-квітень 2022 року до бюджетів усіх рівнів сплачено 5,3 млрд грн податків, зборів та платежів. Порівняно з аналогічним періодом минулого року до бюджетів спрямовано на 342 млн грн, або на 7 відс. більше податків, зборів та платежів.

  До державного бюджету України сплачено 2,3 млрд грн, що на                 83 млн грн,  або на 3,8 відс. більше податків, зборів та платежів порівняно з показником за відповідний період минулого року.

  Місцеві бюджети Черкаської області отримали 3 млрд грн, що на          259,5 млн грн, або на 9,5 відс. більше податків, зборів та платежів порівняно з аналогічним періодом минулого року.

  Також перераховані і спрямовані на забезпечення пенсійного страхування та виконання державних соціальних виплат майже 2,4 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Порівняно з показником за відповідний період 2021 року внеску перераховано на 353,4 млн грн, або на 17,5 відс. більше порівняно з показником за відповідний період минулого року.

  • Юрій Байбуз висловив подяку всім платникам податків за вклад в перемогу України та активну громадянську позицію!

За який звітний період подається остання декларація з ПДВ у разі переходу на єдиний податок за ставкою 2%?

Останнім звітним (податковим) періодом для платника ПДВ, який обрав спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотка, є звітний місяць (його частина) у якому платником подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотка.

Податкова амністія: декларування транспортного засобу

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Підпунктом «в» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема, рухоме майно, у тому числі транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми.

Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, зокрема:

один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Таким чином, положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Враховуючи викладене, у разі використання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, об’єктом декларування може бути транспортний засіб, придбаний за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою.

При переході на єдиний податок за ставкою 2 відсотки, що з ПДВ на імпорт послуг, отриманих на території України, від нерезидента?

Для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9.5 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, призупиняються права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно, при отриманні послуг від нерезидентів, місце постачання яких визначено на митній території України, платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9.5 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення», податкові зобов’язання з ПДВ за такими операціями не нараховують, оскільки такий обов’язок визначений статтею 208 розділу V Кодексу.

Уточнююча декларація з плати за землю

Чи необхідно подавати уточнюючу декларацію з плати за землю та які особливості декларування податкових зобов’язань з плати за землю (земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), зокрема відображення звільнення по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності у період дії воєнного стану?

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі Закон № – 2120) змінено встановлений Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) порядок справляння плати за землю.

Зміни, що прийняті у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, передбачають, що тимчасово, на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди (п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) (далі – Ділянки).

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України (далі – Території).

Зважаючи на те, що граничний термін подання податкової декларації з плати за землю на 2022 рік припав на 21 лютого 2022 року, то платникам плати за землю за відповідні Ділянки у межах визначених Територій слід, за можливості, подати уточнюючі податкові декларації (далі – Декларації) після офіційного оприлюднення такого переліку.

У таких Деклараціях необхідно, починаючи з березня 2022 року, податкові зобов’язання, які були задекларовані до сплати у раніше поданих податкових деклараціях, змінити та зазначити у розмірі «0», крім податкових зобов’язань за січень та лютий 2022 року. Це стосується також платників єдиного податку четвертої групи, які у лютому 2022 року подали відповідні податкові декларації з плати за землю.

Для можливості подальшої ідентифікації підстав зменшення податкових зобов’язань у податковій декларації у графі «Код пільги» в якості коду пільги зазначити номер Закону України, а саме 2120.

Приклади заповнення уточнюючих податкових декларацій з земельного податку та з орендної плати за 2022 рік у зв’язку із прийняттям Верховою Радою України Закону № 2120-ІХ розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/plata-za-zemlyu–fizichni-oso/formi-zvitnosti/.

Нагадуємо, що пеня та штрафи не нараховуються з огляду на положення п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ та зміни, внесені до п. 129.9 ст. 129 ПКУ, а саме згідно з новою редакцією п.п. 129.9.7, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану.

Разом з цим зазначаємо, що відповідно до п. 102.9 ст. 102 «Строки давності та їх застосування» ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану що вводиться в Україні зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При роздрібному продажу пального – перепрограмуйте РРО, змінивши ставку на 7 відсотків – на період дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що відповідно до вимог п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють постачання (реалізацію) пального кінцевим споживачам, повинні і надалі проводити роздрібний продаж пального з формуванням та видачою відповідних розрахункових документів, із обов’язковим відображенням відповідної ставки ПДВ, що застосовується до таких операцій з постачання (реалізації).

Форма та зміст розрахункових документів визначена Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення).

Згідно з Положенням ставка ПДВ є одним із обов’язкових реквізитів розрахункових документів, у разі відсутності в документі якого такий документ не прийматиметься, як розрахунковий.

Таким чином, всі суб’єкти господарювання, що здійснюють роздрібний продаж пального, зобов’язані здійснити перепрограмування своїх реєстраторів розрахункових операцій, змінивши ставку ПДВ з 20 на 7 відсотків, з метою виконання вимог чинного законодавства, відображення відповідних зобов’язань із сплати податків і зборів та видачі споживачам відповідних розрахункових документів.

Щодо подання декларацій усіх типів

Відповідно до Указу Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану»» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції від 07.03.2022 №4 щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів контролю в умовах воєнного стану (подання декларацій, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента, проведення перевірок) (далі – Роз’яснення №4) встановлено, що декларації усіх типів подаються протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни.

Разом з цим, відділ з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Черкаській області наголошує, що Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції продовжує працювати. Тому, якщо у державних службовців наявна уся необхідна інформація для заповнення декларацій, їх можна подати через персональний кабінет (https://portal.nazk.gov.ua/login) до закінчення термінів, визначених Роз’ясненнями №4.

Важливо пам’ятати, що Національне агентство з питань запобігання корупції обмежило доступ до публічної частини Реєстру декларацій та пошуку декларацій посадовців, щоб не наражати на небезпеку публічних службовців на окупованих територіях України.  Проте доступ до всіх поданих раніше документів можна отримати після входу до персонального кабінету.

Зверніть увагу, що у кабінеті всі ваші документи будуть відображатися із персональними даними, які у відкритій частині реєстру були заховані.

Чи може страхувальник – роботодавець та/або резидент Дія Сіті подати повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту поштою?

 Відповідно до абзаців першого – четвертого Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком до Порядку № 413 разом з копією в електронній формі.
Водночас, Порядок № 413 не містить посилання на норми подання страхувальником – роботодавцем та/або резидентом Дія Сіті повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту поштою.

 

 

 

 

Вгору