Державна податкова служба інформує
За яких умов ФОП – платник ЄП може самостійно (добровільно) перейти на сплату ЄП, встановленого для інших груп?
Відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.
Зміни до антикорупційного законодавства!
До уваги осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, нагадуємо, що з 01.01.2022 розпочинається кампанія декларування за 2021 рік.
В зв’язку з цим, а також прийнятими змінами до антикорупційного законодавства, які набули чинності 01.12.2021, повідомляємо про впровадженні Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) оновлення, які необхідно враховувати при виконанні функцій держави або місцевого самоврядування та заповненні відповідних документів.
Отже, які зміни запровадило НАЗК:
- Нова форма декларації: https://bit.ly/3E6RPK4.
- Оновлений порядок подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані: https://bit.ly/3lkqe0J.
- Оновлений порядок повідомлення про відкриття валютного рахунку в банку-нерезиденті: https://bit.ly/3rqiSMW.
Щодо декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, НАЗК не лише оновило форми, але й затвердило Порядок заповнення декларації. Вперше у декларантів з’явилася повноцінна інструкція про те, як правильно заповнювати кожен пункт декларації.
Окремо НАЗК наголошує, що продовжує активно готуватися до нового сезону подання щорічних декларацій. Тому зараз відбувається процес модернізації Реєстру декларацій, який має не лише змінити форму декларації, але й частково автоматизувати її заповнення.
У випадку виникнення необхідності в отриманні допомоги у заповненні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування або повідомлення про відкриття валютного рахунку в банку-нерезиденті, а також з інших питань застосування норм антикорупційного законодавства ви можете звертатись до НАЗК за телефоном контакт-центру – +38 (044) 200 06 94 для отримання відповідних роз’яснень та консультації.
Платниками податків Черкащини (юридичними особами) за січень-листопад 2021 рокусплачено 877,2 млн гривень місцевих податків і зборів
- За інформацією начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка протягом 11 місяців 2021 року до місцевих бюджетів Черкаської області юридичними особами сплачено 877,2 млн грн місцевих податків і зборів. У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року надходження збільшились на 125,3 млн грн або на 16,7 відсотка.
- Із загальної суми надходжень 740,5 млн грн – це плата за землю, 130 млн грн – податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, 5,1 млн грн – місцеві збори та 1,6 млн грн – транспортний податок.
- Найбільше, а саме – 23,3 відсотка від загальної суми надходжень, перерахували до бюджету суб’єкти господарювання міста Черкаси – 204,2 млн гривень.
В який термін необхідно сплатити суму недоплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі подання декларантом уточнюючої декларації?
Відповідно до п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями у разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір), визначена в уточнюючій Декларації, є більшою за суму Збору, сплачену на підставі попередньо поданої Декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати Збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої Декларації.
Які юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації тими особами, хто має на це право?
Одноразове (спеціальне) декларування, передбачене підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), є добровільним.
Разом з тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):
- у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або
- про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, зазначених у п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
Платниками податків Черкащини за 11 місяців 2021 року сплачено 193,2 млн гривень рентної плати
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Черкаській області Антон Царюк, платниками податків Черкащини за 11 місяців 2021 року до бюджетів всіх рівнів Черкаської області сплачено 193,2 млн грн рентної плати за користування природними ресурсами.
Зокрема, до державного бюджету за 11 місяців поточного року сплачено 107,3 млн грн рентної плати. Найбільшу частку у надходженнях від рентної плати до державного бюджету складає рентна плата за спеціальне використання води – 39,4 млн гривень (36,7 відсотка).
Також, до державного бюджету сплачено 27,9 млн грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, 39,3 млн грн рентної плати за користування надрами та 0,7 млн грн рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
В свою чергу, до місцевих бюджетів за 11 місяців 2021 року сплачено 85,9 млн грн рентної плати, у тому числі: 45,6 млн грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, 32,2 млн грн рентної плати за спеціальне використання води та 8,1 млн грн рентної плати за користування надрами.
Яке майно ФОП не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?
Відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:
майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;
майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг, оренду, схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;
майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;
кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;
майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;
майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;
кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.
Які дії платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН?
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня). Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки – фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).
Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 ( в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).
Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).
Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.
