Державна податкова служба інформує

Дії платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

 Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).

 Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

 Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

 Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки – фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).

Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 ( в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

Коригування податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно

 Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми визначені пп. 266.7.5 ПКУ.

 У разі уточнення податкових зобов’язань протягом року (після граничного терміну подання Декларації) у комірці «уточнююча» рядка 1 заголовної частини Декларації, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 10.04.2015 р. №408 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 №897), проставляється відмітка «Х».

 У разі одночасного коригування податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо невірно (помилково) вказано код типу об’єкта нерухомості (загальну площу, ставку податку, або суми пільги тощо), як по житловій, так і нежитловій нерухомості платнику необхідно подати одну уточнюючу Декларацію з окремими розрахунками, що уточнюються, для об’єктів житлової (додаток 1) та нежитлової (додаток 2) нерухомості.

Наприклад, для уточнення показників Декларації по житловій нерухомості:

у розділі І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 до Декларації заповнюється виправлена (правильна) інформація;

у розділі ІІ «Уточнення податкового зобов’язання» додатка 1 до Декларації:

у рядку 4 зазначається сума податкового зобов’язання з рядка 3 додатка 1 до Декларації, що уточнюється (або показник рядка 6 Декларації в редакції, що діяла до внесення змін наказом Мінфіну від 15.11.2018 р. №897);

рядок 5 заповнюється у випадку, якщо в результаті виправлення помилки виникла недоплата. У рядку 5 зазначається сума нарахованих до збільшення податкових зобов’язань, яка обчислюється за формулою: рядок 3 – рядок 4. Показник рядка 5 додатка 1 переноситься до рядка 5.2 табличної частини Декларації;

рядок 6 заповнюється у випадку, якщо в результаті виправлення помилки виникла переплата. У рядку 6 зазначається сума нарахованих до зменшення податкових зобов’язань, яка обчислюється за формулою: рядок 4 – рядок 3. Показник рядка 6 додатка 1 переноситься до рядка 5.3 табличної частини Декларації;

рядок 7 заповнюється, якщо заповнено рядок 5 додатка 1 до Декларації. У рядку 7 зазначається сума штрафу (у гривнях із копійками), що розраховується за формулою: (колонки з 4 по 7 рядка 5) х 3% або 5%. Показник рядка 7 додатка 1 переноситься до рядка 5.4 табличної частини Декларації;

у рядку 8 зазначається сума пені, нарахована на суму недоплати зобов’язання (у гривнях із копійками) відповідно до пп. 129.1.3 та абз. 2 п. 129.4 ПКУ. Показник рядка 8 додатка 1 переноситься до рядка 5.5 табличної частини Декларації.

Аналогічно заповнюються уточнюючий додаток 2 до Декларації для об’єктів нежитлової нерухомості. При цьому:

показник рядка 5 додатка 2 переноситься до рядка 6.2 табличної частини Декларації;

показник рядка 6 додатка 2 переноситься до рядка 6.3 табличної частини Декларації;

показник рядка 7 додатка 2 переноситься до рядка 6.4 табличної частини Декларації;

показник рядка 8 додатка 2 переноситься до рядка 6.5 табличної частини Декларації.

 У разі коригування податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, лише по житловій чи нежитловій нерухомості заповнюється один розрахунок/додаток, що уточнюється, показники якого переносяться до Декларації.

Особливості заповнення графи 5 розд. 3 ф. №20-ОПП

Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. №20-ОПП (далі – повідомлення за ф. №20-ОПП) (додаток №10 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок №1588)) у порядку, встановленому розділом VIIІ Порядку №1588.

Норми визначені п. 8.1 розділу VIIІ Порядку №1588.

Повідомлення за ф. №20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкті, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до повідомлення за ф. №20-ОПП).

Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.

Наприклад:

для кафе ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00001 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою;

для кіоску – 00200010, де 002 – код типа об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00010 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.

Таким чином, платник податків при заповненні графи 5 розділу 3 повідомлення за ф. №20-ОПП самостійно визначає внутрішній ідентифікатор кожного об’єкта оподаткування, та для зручності ведення обліку об’єктів оподаткування може враховувати кількість таких об’єктів в порядку їх зростання.

Про розрахунок пені за результатами контрольно-перевірочної роботи

 Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що ДПС завершено роботи по доопрацюванню IC «Податковий блок» щодо внесення змін до розрахунку пені при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.

  Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України з 01.01.2021 при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, пеня нараховується починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань або у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів.

 При нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження – на суму такого заниження, пеня нараховується починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) та закінчується в день настання строку погашення грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов’язання.

 День закінчення розрахунку пені при запровадженні мораторію на задоволення вимог кредиторів визначається відповідно до Заявки на доопрацювання ІТС «Податковий блок» щодо порядку обліку і відображення документів щодо заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами ДПС, боржників, які перебувають у процедурі санації до відкриття провадження у справі про банкрутство та процедурах банкрутства.

І. Пеня на суми заниження податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.

  1. Пеня нараховується на суми заниження податкових зобов’язань за кожний звітний (податковий) період, у звітності за який у ході перевірки виявлено таке заниження, з урахуванням завищень податкових зобов’язань, які встановлені в інших деклараціях. Таке завищення зменшує (у тому числі до нуля) суму заниження податкових зобов’язань.
  2. Початком нарахування пені є перший робочий день, наступний за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання за звітний (податковий) період, у звітності за який виявлено заниження.
  3. Будь-який календарний день, що передує дню граничного строку сплати за період, у якому виявлено завищення податкового зобов’язання, стає датою закінчення нарахування пені на певну початкову суму заниження. На непогашений завищенням залишок заниження податкових зобов’язань пеня нараховується починаючи з дня граничного строку сплати за період, у якому виявлено завищення.

 Пеня на кожну суму заниження, що не була погашена завищенням, нараховується по день граничного строку погашення грошового зобов’язання по ППР, в якому було враховано таку суму заниження.

  1. Нарахування пені здійснюється у день, граничного строку погашення грошового зобов’язання по ППР, в т.ч. після узгодження за результатами адміністративного та/або судового оскарження. За результатами обчислення формується та зберігається в електронних документах перевірки Розрахунок пені на суми заниження податкового зобов’язання.
  2. Пеня обчислюється з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний день заниження податкового зобов’язання
  3. Пеня на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки:
  4. Пеня нараховується на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) у разі прострочення сплати такого грошового зобов’язання.
  5. Початком нарахування пені є перший робочий день, наступний за останнім днем граничного строку сплати платником податків грошового зобов’язання по ППР.
  6. Пеня нараховується за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання включаючи день погашення.
  7. Нарахування пені здійснюється у день погашення грошового зобов’язання (його частини). За результатами обчислення формується та зберігається в електронних документах перевірки Розрахунок пені на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.
  8. Пеня обчислюється з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний день прострочення сплати грошового зобов’язання (його частини)

III. Пеня при частковому скасуванні грошового зобов’язання по ППР.

 Пеня на суму заниження податкового зобов’язання та на суму грошового зобов’язання визначається з урахуванням оновлених сум заниження та завищення податкових зобов’язань за кожний звітний (податковий) період та зменшеної суми грошового зобов’язання.

 Оновлення сум заниження та завищення податкових зобов’язань за кожний звітний(податковий) період здійснюється шляхом зміни даних визначених за результатами перевірки, а також (за необхідності) внесення даних за інші звітні (податкові) періоди.

  1. Відображення обчисленої пені в ІКП.

Пеня відображається в ІКП в день нарахування.

У разі оскарження ППР та виключення грошового зобов’язання із обліку виключенню із обліку підлягають і пеня на суми заниження податкового зобов’язання, і пеня на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.

У разі якщо на день нарахування пені на суми заниження податкового зобов’язання суми по ППР виключені з обліку, то обчислена сума пені в ІКП не відображається.

  1. Пеня не нараховується:

 Пеня передбачена Розділами І, ІІ, ІІІ даного інформаційного повідомлення  не нараховується протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

 У разі якщо в межах процедури адміністративного оскарження було прийнято рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені Податковим кодексом України, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків незалежно від результатів адміністративного оскарження.

 Пеня не нараховується, якщо минуло більше ніж 1095 днів від дня, коли у контролюючого органу (відповідно до норм Податкового кодексу України) виникло право нарахувати пеню платнику податків.

Чи є підставою для відмови в реєстрації акцизної накладної перевищення обсягу реалізованого пального над загальною місткістю ємності (секцій) пересувного акцизного складу?

  Відповідно до п. 231.1. ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

 Враховуючи положення п. 14 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» транспортні засоби реєструються в системі електронного адміністрування та реалізації пального, як акцизні склади пересувні, автоматично у разі, коли такі транспортні засоби зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, під час здійснення яких переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах. При зазначені транспортного засобу (пересувний акцизний склад) в акцизній накладній обов’язково вказується загальна місткість ємності (секцій), м. куб.

 У разі зміни температури повітря, змінюється обсяг пального, який завантажується в такий транспортний засіб, а не об’єм транспортного засобу. Крім цього, відповідно до норм Порядку приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України що затверджений наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, цистерна може бути заповнена пальним на 0,2 відс. менше від її загального об’єму.

Отже, у разі складання акцизної накладної з обсягом пального, який перевищує загальну місткість ємності (секцій) пересувного акцизного складу, у її реєстрації буде відмовлено.

Яка ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування застосовується декларантом у разі, якщо сплата зазначеного збору здійснюється трьома рівними частинами?

 Відповідно до п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, таких ставок:

5 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

9 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

2,5 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

 Крім того, відповідно до п. 19 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка Збору, визначена п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

 Таким чином, якщо фізична особа у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування обирає сплату Збору трьома рівними частинами, то така особа застосовує альтернативну ставку збору в залежності від задекларованих об’єктів.

 Одночасно зауважуємо, що у разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року (другий абзац п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Які реквізити обов’язково відображаються у рядку 9 «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої» фіскального касового чека?

Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 та від 08.06.2021 № 329) (далі – Положення № 13).

 Пунктом 2 розд. II Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1, наведений у додатку 1 до Положення № 13, має містити обов’язкові реквізити, зокрема, такі як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9 фіскального касового чека).

 Згідно з п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

 Відповідно до п. 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 1251), марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування та лінійний штрих-код (далі – штрих-код).

Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.

На кожну марку наносяться, зокрема, такі реквізити:

позначення виду марки, що складається із слів та літер «алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)» – «АВ ЛГП», «алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)» – «АВ ВП», «алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)» – «АІ ЛГП», «алкоголь імпортний (виноробна продукція)» – «АІ ВП»;

індекс регіону України (згідно з додатком до Положення № 1251), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох великих літер англійського алфавіту і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв), сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Враховуючи викладене, у рядку 9 «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої» фіскального касового чека обов’язково відображаються такі реквізити: серія та номер марки акцизного податку.

Перевірити марку акцизного податку можна за допомогою електронного сервісу «Пошук акцизної марки» за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark.

 

18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик,235                                       e-mail: ck.zmi@tax.gov.ua

тел.(0472) 33-91-34

Вгору