День вишиванки – День родоводу

  День вишиванки — міжнародне свято, покликане зберегти споконвічні традиції українського народу.  Воно спонукає кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку — одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість.

  Цей день став приводом для святкових  заходів у закладі загальної середньої освіти  І-ІІІ ступенів

ім. Героя Радянського Союзу С.А.Куниці села Великий Хутір до Дня вишиванки організували фотовиставку  “Душу одягну у вишиванку”. Класні колективи школи долучилися своїми творчими розробками до дослідницької роботи  «Україна моя вишивана» ( школярі з’ясовували, яка  різниця між візерунками на вишиванках в залежності від регіону країни). Творчим доробком вищезгаданого заходу став рушник єднання, який символічно об’єднав різні куточки нашої рідної країни – України.

      Всесвітній день вишиванки завжди був яскравим, життєдайним та улюбленим святом мільйонів українців. Згадаймо наших захисників, які одягають вишиті сорочки і вірять, що вони захистять  їх від куль. Згадаймо свій піднесений внутрішній стан, коли йдеш вулицею, і тобі посміхаються незнайомі люди лишень тому, що вони теж у вишитих сорочках. Наглядним прикладом  про всенародну пошану  до вишиванки став перегляд документального фільму «Спадок нації».  Переглянувши  фільм,  учні відкрили  для себе багато несподіваних фактів про примусові переселення, зросійщення, участь у визвольній боротьбі, репресіях, втратах родини під час голодоморів.

       Також у  День Вишиванки – День Родоводу згадують про видатні українські родини, кілька поколінь котрих робили значний внесок у розбудову української державності, культури, науки. Мистецький захід «День вишиванки – День родоводу»  у освітньому закладі с. Великий ,присвячений Дню сім’ї, Дню вишиванки, Дню Європи, став фінальним акордом насиченого святкового дня. До участі у проведенні     творчого заходу були залучені: видатний український бандурист –  Коваль Михайло Дмитрович та вчитель образотворчого мистецтва – Колотило Надія Яківна, які креативно  популяризували українську  вишивку та музику. Активну участь під час проведення урочистостей взяли учні 5 класу, презентувавши своє родинне дерево. Формування дерева роду – не тільки захоплива справа, це – вкрай важлива складова повернення історичної пам’яті цілого народу. Таким чином, ми учні та їхні наставники, прагнемо заповнити пустку в інформаційному просторі і привернути увагу українців до того, що кожен український рід є частиною кореня, з якого виростає Україна.

  

 

Вгору